-
1 outdoors
1. nподвір'я, вулицяall outdoors — амер. весь світ
2. advзовні, просто неба* * *I nдвір, вулицяII advна відкритому повітрі, просто неба -
2 сувух
холод, холодний, холодно ВН, СБ, СМ- СГС; сувух ал- застуджуватися К; сувухлар холоди ВН, К; кӱч сувух дуже холодно У; сувух ханлы холоднокровний, незворушний, байдужий О, К; сувух чыхары надворі холодно У; пор. совух, суух; див. суп-сувух. -
3 мрачно
нрч.1) (темно, переносно: без радости) похмуро, хмарно, тьмяно, темно, темряво, чорно. [Хмарно і тьмяно минав мій вік дитинний (Кониськ.). Надворі тьмяно й холодно сьогодні (Черніг.)]. Рівні й суворі цього будинку лінії чорно вирізувалися на зоряній блакиті (Корол.). Как -но в этой комнате! - як похмуро (темно, тьмяно) в цій кімнаті!2) (угрюмо) похмуро, понуро, хмур(н)о. [Похмуро й уперто він кинув знову: «я не піду!» (Коцюб.). «Нічого я не скажу», - понуро відказав поет (Л. Укр.). Дико, понуро по тих країнах, людський голос рідко-де чути (Куліш)]. -но смотреть, посмотреть - похмуро (понуро) дивитися, подивитися, (образно) дивитися мов хмарить. [Всі похмуро і з злістю дивились (Коцюб.). Мовчать усі та дивляться понуро (Куліш). Дивиться мов хмарить (Кролевеч.)]. Не слишком ли -но смотрите вы на вещи? - чи не надто чорно дивитеся ви на речі (справи)? Он -но настроен сегодня - він у поганому (понурому) настрої сьогодні.* * *нареч.похму́ро, похму́рно, хму́рно, хма́рно, хму́ро; пону́ро -
4 набрасывать
набросатьI. 1) накидати и накидувати, накидати, навергати и навергувати, навергати чого куди, де, (во многих местах) понакидати и понакидувати, понавергувати чого куди, де; (сбрасывая сверху или бросая в одно место) наскидати чого. [Не накидай стільки дров у піч, - накидає такого, що на двічі стало-б (Сл. Гр.). Понакидали діти в хаті (Харк.). Снігу навергало врівень з загатами (Кониськ.). Як заспіваю пісень козацьких під кобзу, дак наскидають геть у шапку грошей (Куліш)]. Сколько сору здесь -вают на улицу - скільки сміття тут накидають на вулицю;2) (проект, план, чертёж и т. п.) накидати, накидати, начеркувати, начеркати, зарисовувати, зарисувати, накреслювати, накреслити (проєкт, план, рисунок). [Коцюбинський з захватом оповідав деякі сцени і накидав типи з майбутнього романа (Єфр.). На первому аркушику начеркано пером, без кольору, костел (Куліш). Що начеркав, то так в друкарню і несе (Основа 1861)]. -сать начерно - накидати начорно що. Наскоро -сать на бумаге свои мысли, план - нашвидку накидати на папері свої думки, план. [Вільно читатиму все, що він там має накидати на папері (Крим.)]. Набросанный -1) накиданий, наверганий, понакиданий, понакидуваний, понавергуваний;2) накиданий, начерканий, зарисований, накреслений.II. Набрасывать, набросить -1) накидати, накинути, (о мног.) понакидати що на кого, на що. [Карпо накинув свитку на плечі (Н.-Лев.). Накинула рядно на ніч на переріз, щоб висохло (Черніг.)]. -ть на себя что - накидати, накинути, напинати, напнути и нап'ясти на себе що, накидатися, накинутися, обкидатися, обкинутися чим. [Накинула на себе юпчину та й побігла (Грінч.). Хазяйка, хоч було тепло, напинала на плечі кожух (Коцюб.). Дощ надворі, накинься якоюсь ряднинкою, а так не йди (Звин.). Платком обкинься, бо холодно (Переясл.)]. -сить на кого тень, подозрение - накинути неславу на кого (знеславити кого), кинути підозру на кого. [Вони-б накинули неславу на ввесь край (Самійл.)];2) накидати, накинути, начеркувати, начеркнути; см. I. Набрасывать 2;3) -вать (охотн.: спускать гончих) - напускати. Наброшенный - накинутий и накинений, понакиданий; напнутий и нап'ятий.* * *I набр`асыватьнесов.; сов. - наброс`ать1) накида́ти, наки́дати и мног. понакида́ти; (сов.: бросая сверху или в одно место) наскида́ти; (сов.: нашвырять) наве́ргати2) (изображать, излагать) накида́ти, наки́дати, накре́слювати, -люю, -люєш, накре́слити; (сов.: быстро, наспех написать) начерка́тиII несов.; сов. - набр`осить\набрасыватьть план по́вести — накидати, наки́дати (накре́слювати, накреслити) план повісті
1) накида́ти, наки́нути и мног. понакидати; ( одежду) напинати, напну́ти и нап'ясти́, -пну́, -пнеш и мног. понапинати\набрасыватьть платок — накида́ти, накинути (напина́ти, напнути и нап'ясти́) ху́стку, покриватися, покритися ху́сткою
\набрасыватьть тень на кого-что — перен. кидати, кинути (наки́дати, наки́нути) тінь (підо́зру) на кого-що
2) см. набрасывать I 2) -
5 прохладно
прохолодно, похолодно, холоднувато, холоднаво. [Хата, як квітник; чисто, ясно, прохолодно (Г. Барв.). Надворі ніч. Похолодно (Загірня)].* * *1) в знач. сказ. холоднува́то, прохоло́дно, холодне́нько, до́сить хо́лодно; диал. холодна́во, по́холодно2) нареч. перен. холоднува́то, байду́же и ба́йдуже, байду́жно; байду́жливо -
6 ава
1. повітря, атмосфера, небо; ава булут небо хмарне Б; ава булутлады т'ельди небо захмарило У; ава ачылый розгодинюється, небо відкривається Г; авада думан надворі туман СБ; авадан учан хушлар птахи, що летять по небу СК.2. погода; дӱн ава бозулду учора погода зіпсувалася СГС; ава ахшамға бузулду надвечір погода зіпсувалася СБФ; ава пек кӱнеш погода дуже сонячна Г; бӱгӱн ава салхын дӱгӱль сьогодні не холодно СГС; ава хутруй погода казиться НКД; йаман ава йахшы болий, йаман йисан йахшы болмай негода розгодиниться — погана погода стане хорошою, погана людина хорошою не стане СБФ; йахшы ава добра погода ВН; пӱсӱр ава негода К.3. клімат; велаат авасы місцевий клімат Г.4. мелодія; ава чалграти мелодію; бериң, мен дэ бир ава чалайым дозвольте, я теж зіграю якусь мелодію СБ.5. танок, танець; авур ава повільний танець ВН, СМ; җыйын ава спільний танець СМ, К; йеңиль ава легкий танець ВН, СМ; урум авасы урумський танець СМ; хол кӧтэрген / кӧтэрд' ен ава вид хайтарми — танець із піднятими на рівень плечей руками ВН / СМ, К.
Перевод: со всех языков на украинский
с украинского на все языки- С украинского на:
- Все языки
- Со всех языков на:
- Украинский